Джерела самоосвіти

Розвиток творчих здібностей учнів шляхом впровадження інформаційних технологій та інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва

Музика чинить на дітей сприятливий вплив,

і чим раніше вони почнуть відчувати його

 на собі, тим краще для них.

В.Г.Бєлінський

Дитина, яка випробувала радість творчості навіть

 у мінімальному обсязі, стає іншим,

ніж дитина, яка повторює інших.

Б.Астафьев

ВСТУП

Формування музичної культури школярів є головним завданням сучас­ної музичної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість і потяг дітей до музики, ввести їх у світ добра й краси, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчити захоплюватися неповторністю музичних творів.

Слід прагнути до єдності музики як способу пізнання світу і музики як предмета пізнання. Якщо така єдність відсутня, то музика стає дисципліною, що вивчається так само, як хімія, математика, географія тощо.

Музика має сприйматися як живе й захоплююче мистецтво, тому таким же живим і захоплюючим має бути навчання. Якщо вчитель приходить на урок з бажанням, разом з учнями відчути радість спілкування з музикою, то цим він налаштовує на такий лад і дітей.

Ефективність музичного навчання і виховання значною мірою залежить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту і душевної чуйності, громадянської позиції.

На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності учнів, накопиченню досвіду їхньої творчої діяльності. У реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення.

У майбутньому, на мій погляд, роль художньо-естетичних факторів розвитку особистості має значно зрости. Мистецтво з його чи не наймогутнішою силою емоційного впливу на свідомість і підсвідомість людини має розглядатися не тільки як джерело художнього виховання, формування емоційно-естетичної культури, що є надзвичайно важливим, а також і як універсальний механізм розвитку її творчих здібностей.

Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості. Головною метою школи, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти, є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу та таких індивідуальних здібностей особистості, які забезпечать їй досягнення життєвого успіху. Тому зараз все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчих здібностей засобами мистецтва, зокрема музичного.

І. Творчий розвиток учня на уроках музичного мистецтва

1.1 Класифікація педагогічних технології

Головним завданням реформування освіти поставленим у державній національній програмі є запровадження  в навчально-виховній роботі нових педагогічних інноваційних технологій. Музична освіта , яка заснована на новітніх педагогічних технологіях, виступає основою творчого розвитку духовної культури особистості. Пошук нових ідей , нових шляхів спонукає звернути увагу на використання у практиці викладання музики інноваційних технологій.

Музичне мистецтво відкривається перед дитиною як процес становлення художнього образу через різні форми художнього втілення (літературні, музичні, образотворчі). Іде опора на виявлення життєвих зв'язків музики. Урок музики стає не просто уроком розвитку сенсорних музичних здібностей, а уроком мистецтва, коли розвиваються всі психічні процеси: сприйняття, мислення, пам'ять, увага й, зокрема, музичні здібності: тембровий слух, відчуття ритму, музичне мислення і т.д.

Кажучи про вдосконалення педагогічних технологій, я маю на увазі передовсім інформаційні технології, тобто технології, що несуть у своїй основі максимальну кількість інформації.

Інформаційні технології дозволяють по-новому, комплексно використовувати на уроках музики текстову, звукову, графічну й відеоінформацію – створюється новий мультимедійний контент. На уроках музики гармонійно поєднуються знання комп’ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання, створюється нова якість сучасного інтегрованого уроку.

Використання інформаційних технологій дає змогу залучати дітей до:

- створення творчих робіт;

- пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу;

- оформлення результатів роботи у вигляді різних проектів за певними темами.

Велику допомогу на уроках музичного мистецтва надають музичні енциклопедії

Синемафонія – це  новий жанр сучасного мистецтва, у якому музика симфонічного твору супроводжується відеозображенням.

Працюючи за інноваційними технологіями особливу увагу я намагаюсь приділяти інтерактивному навчанню. Використовую  інтерактивні методи  навчання: «Мікрофон», «Ланцюжок», «Коло», «Аукціон», «Мозковий штурм», «Гронування», «Чистий аркуш», «Дерево знань», «Асоціативний кущ», «Навчаючи – вчуся».

У своїй роботі я  використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри, театралізовані ігри.

З усієї різноманітності ігор на уроках музики доцільними є ігри музично-дидактичні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі.

Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, які  сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вмінню розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають висотний, динамічний, ритмічний і тембровий слух.

Ігри “Голосно-тихо”, “Швидко-повільно”, “Вгору-вниз”, “Луна”, “Дзеркало”, “Веселі діалоги”, музичні “Хрестики – нулики” .

Ці  ігри доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

Для закріплення мистецьких понять та термінів наприкінці вивчення теми проводимо ігри: «Кращі знавці мистецтв», «Поле чудес». Такі ігрові форми проведення підсумкового оцінювання включають  перевірку не лише спеціальних вузько предметних, й загально-художніх компетентностей для з’ясування рівнів художнього мислення учнів.

Щоб розвивати творчі здібності учнів, поступово та систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність та  забезпечити співпрацю між учнями і вчителем я використовую у своїй практиці нестандартні уроки:

- Урок – вікторина

- Урок – концерт

- Урок – інтерв’ю

- Урок – конкурс

- Урок – дискусія

- Урок – захист

- Урок – подорож

- Урок – КВК

1.2 Технології виховного процесу

Основна форма організації музичного виховання у школі - урок музики. Серед предметів естетичного циклу саме цей урок стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, а також позитивних якостей характеру(систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети).

В. Сухомлинський писав, що пізнання світу почуттів неможливе без розуміння і переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати її й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає у світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури.

Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові образи. Ось чому елементарними основами музичної освіти повинні володіти всі без винятку, і найперше завдання нашого часу полягає у тому, щоб знайти найефективніші форми і методи розвитку творчих здібностей дітей.

У своїй роботі впроваджую передовий педагогічний досвід багатьох вчителів: Л.М. Масол, О.В.Гайдамака, Л.С.Аристова, Ж.С.Марчук.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, самостійність у навчанні. Учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому головним завданням вчителя я вважаю пробудити чи розвинути в дитині творчість, допомогти учневі знайти себе в житті, за словами Ф.М.Достоєвського: «відкрити в собі людину».

Своїм педагогічним кредо я обрав: "У людини немає благороднішого заняття, яке виправдовувало б її існування на землі, підтверджувало б високе звання людини, давало б їй глибоку насолоду від юності до похилої старості, ніж творчість...".

У розв’язані задач творчого розвитку учнів велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа. Впровадження технічних засобів в освітню сферу стало особливо актуальною у наші дні.

Вважаю використання ІКТ у сучасній освіті як один із необхідних засобів професійної діяльності вчителя.

На уроках музичного мистецтва я застосовую сучасні інформаційні технології: мультимедійні навчальні програми з музичного мистецтва, ресурси глобальної мережі Інтернет. Застосування ІКТ на уроках музичного мистецтва сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей та дозволяє:

● підвищувати продуктивність уроку;

● підвищувати якість рівня використання наочності на уроці;

● об’єктивно та своєчасно проводити контроль та підведення підсумків ;

● дозволяє залучити учнів до створення творчих робіт;

● підвищувати пошук інформації з найрізноманітніших джерел;

● розвивати самостійне мислення.

Інтегруючи уроки музичного мистецтва з комп’ютерними технологіями дозволило мені зробити уроки більш цікавими, якісними, яскравими, візуальними, творчими.

Комп’ютер перестає бути джерелом інформації, а стає організатором навчально – пізнавальної діяльності школярів.

Позитивні моменти роботи учнів з комп’ютером:

♦ підвищення інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напрямку науково-технічного прогресу;

♦ індивідуальність навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

♦ об'єктивність контролювання;

● суттєва активізація навчання завдяки найширшому використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змагання учнів з машиною та самих з собою, прагнення отримати вищу оцінку;

● розширення інформаційного і тестового "репертуарів"; посилення доступу учнів до "банків інформації", можливість оперативно отримувати необхідні дані у достатньому обсязі.

Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшого загального та професійного навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих форм організації навчання.

Сучасні комп’ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками.

Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках музики сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:

·   фантазії і художньої уяви;

·   асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;

·   розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

·   відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.

Використання комп’ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Сучасні інформаційні технології сприяють засвоєнню знань на основі моделі навчальної комунікації «учитель – комп’ютер - учень», що є ще одним дидактичним засобом організації навчального процесу, підтверджує необхідність вивчення мистецьких дисциплін за допомогою методів алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації, порядку навчальних дій на основі наочно-ілюстративної системи знань засобами технології мультимедіа. Цей підхід є надзвичайно ефективним у підготовці та проведенні уроків музики.

Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності:

·    створення творчих робіт;

·     пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу тощо;

·    оформлення результатів проектів за певними темами.

Одержання та опрацювання учнями різноманітної музичної інформації через Інтернет стає поширеним напрямом розвитку їх пізнавального інтересу  до музики, а також однією із форм вивчення світового музичного мистецтва. Завдання для пошуку в Інтернеті є такими: прочитання статей, текстів, художніх творів, прослуховування музичних фрагментів. Мета такої роботи з учнями полягає в наступному: прослідкувати, в який спосіб мережа може сприяти розвитку дитячої уяви, і захопити школярів бажанням знаходити, працювати і насолоджуватися музичними творами.  Використання інформаційних технологій сприяє закріпленню інтегрованих знань та формуванню вмінь, набутих на уроках музики, образотворчого мистецтва, літератури, які надихають на створення власного творчого  доробку, дозволяють учителю музики контролювати художньо-творчий розвиток учня, формувати спеціалізовані  знання у процесі виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.

Працюючи над розвитком творчих здібностей учнів, на уроках музичного мистецтва я використовую різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти: метод розповіді та бесіди, метод наочності, ігровий метод, метод порівняння і зіставлення, метод узагальнення, метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

У своїй роботі застосовую різні форми навчання: індивідуальну роботу, роботу в групах, колективну роботу, роботу в парах.

Працюючи за інноваційними технологіями особливу увагу я намагаюсь приділяти інтерактивному навчанню. Використовую інтерактивні методи навчання: «Мікрофон», «Ланцюжок», «Коло», «Аукціон», «Асоціативний кущ», «Навчаючи – вчуся».

У ході інтерактивного навчання учні вчаться робити вибір, шукати і аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найбільш переконливі аргументи. При цьому навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів, вони обмінюються думками, ідеями, пропозиціями.

Інтерактивні методи навчання сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці та більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Урок музики має велику силу впливу на внутрішній і духовний світ учнів, пробуджує інтерес до музики, необхідність спілкуватися з нею. Одним із шляхів розвитку творчої особистості учнів, їхньої креативності я вважаю творчу музичну діяльність, яка має пронизувати усі види музичної діяльності школярів та є якісним показником творчого самовираження.

У виконавській діяльності інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності учнів, розширюються можливості активного сприймання музики. На кожному уроці я навчаю дітей уважно слухати музику, спостерігати за інтонаційним розвитком музики, інтерпретувати інтонаційно – образний зміст прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій, навчаю елементам гри на музичних інструментах, споглядати твори різних видів мистецтв, аналізувати музичні та художні образи, розуміти мову мистецтв, пояснюю що різні види мистецтва тісно пов’язані з життям людини, виховую інтерес до вивчення мистецтва, формую естетичні смаки.

Одним із провідних видів діяльності на уроці музичного мистецтва вважаю вокальну діяльність. Поступово на кожному уроці я розвиваю в учнів музичний слух, музичну пам’ять, почуття ритму, творчу уяву, фантазію, вокально-хорові навички, вміння і знання мистецтва.

Все це дозволяє вивести сучасний урок музичного мистецтва на якісно новий рівень; підвищувати статус вчителя; впроваджувати в навчальний процес комп’ютерні та інформаційні технології; розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку; використовувати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку; ефективно організовувати контроль знань, вмінь та навичок учнів; полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт та проектів.  Я постійно намагаюся підвищувати свій методичній і теоретичний рівень відвідуючи відкриті уроки колег та сам проводячи відкриті уроки та заходи.

У школі керую вокально-хоровим гуртком «Дзвінкі голоси», основним завданням якого є розвиток особистості засобами музичного мистецтва, як важливою й невід’ємною частиною духовної культури школяра. Учні гуртка виступають на шкільних концертах, виховних заходах, родинних святах, неодноразово брали участь в районних та обласних конкурсах.

Певним результатом діяльності моїх гуртківців є перемоги в конкурсах що підтверджують високі результати моїх вихованців в районному фестивалі дитячої художньої творчості «Таланти твої, Запорізький краю!».

Підводячи підсумок хочу зазначити, що мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість виступає не тільки джерелом естетичного виховання, а й універсальним засобом творчого розвитку дитини. Викликані ним естетичні почуття мають цілющу перетворювальну силу, бо вони постають у результаті вільної творчої фантазії. Отже, всебічний, повноцінний і грамотний розвиток суспільства можливий лише за умови присутності в його процесах культурно-мистецького аспекту.

ІІ. Використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі як засіб зростання професійної компетентності вчителя музичного мистецтва

Кажуть, що в десять років людина – геній, у двадцять – талант, а в тридцять – звичайна людина. У всіх бувають задатки, але не всі їх розвивають.

Є багато професій на землі. Серед них професія вчителя не зовсім звичайна. Вчителі зайняті приготуванням нашого майбутнього, вони виховують тих, хто завтра змінить наше нинішнє покоління. Вони, так би мовити, працюють з "живим матеріалом", псування якого прирівнюється майже до катастрофи, тому що упущені ті роки, що були спрямовані на навчання.

Професія вчителя вимагає всебічних знань, безмежної душевної щедрості, мудрої любові до дітей. Тільки щодня з радістю віддаючи себе дітям, можна наблизити їх до музики, заохотити до праці, закласти непорушні моральні основи.

Діяльність учителя – це всякий раз вторгнення у внутрішній світ вічно мінливого, суперечливого, зростаючого людини. Ніякими підручниками не можна замінити співдружність педагога з дітьми.

Вчителя називають інженером людських душ, архітектором характеру, лікарем хвороб росту, тренером інтелекту і пам'яті... Цей список можна продовжити. І все це чиста правда. Тільки, на відміну від інших професій, учителю не дано відразу насолодитися плодами своєї праці. Від посіву до жнив в нього проходить чимало років.

Оновлення освіти сьогодні вимагає від педагогів знання тенденцій інноваційних змін, інтерактивних форм і методів навчання, володіння технологіями діагностування, розвинених дидактичних, рефлексивних умінь, вміння оцінювати і аналізувати свою педагогічну діяльність. Всі сучасні методи, при всій їх відмінності, спрямовані на розвиток інтелектуально-творчої особистості.

Серед сучасних інноваційних освітніх технологій можна виділити: креативне навчання, проблемне, особистісно-орієнтоване, контекстне, модульне, віртуальне та ін. Всі ці моделі мають відношення до інноваційного процесу в педагогіці.

Як наслідок змін у нашу мову увійшов такий термін, як інновація, (з лат. мов. - «Оновлення, новинка, зміна»), яка розглядається як якісно нові утворення в тому числі і в музичній освіті. Серед нових моделей навчання найбільш повно відповідає специфіці музики проблемно-творчий метод, який синтезував проблемне і креативне навчання. Сказаним і пояснюється звернення до теми. Так, працюючи в школі, я, на власному педагогічному досвіді, відчуваючи проблеми в навчанні музиці і намагаючись їх вирішити, обрв проблемно-творчий метод одним з провідних у викладанні, так як використання даного методу впливає на 3 складові освіти – навчання, виховання і розвитку .

Помічено, що вчитель не завжди сприймає свою спеціальність комплексно, часом висловлюючи себе в якійсь одній області музично-педагогічної діяльності (наприклад, добре володіє специфікою викладання по класу фортепіано, але погано володіє інструментом; добре володіє інструментом, але погано володіє теорією і т.п.).

Відповідно ж до сучасних вимог вчитель повинен бути різнобічно освіченою.

Мета даної роботи - показати особливості професії вчителя музики, які нові музичні технології можна застосовувати на уроці музики.

Ця мета конкретизується у вирішенні таких завдань:

1)                     розкрити творчий характер діяльності вчителя музики;

2)                     визначити, якими знаннями, вміннями, навичками повинен володіти вчитель, працюючи в школі;

3)                     розкрити музичні технології.

Тільки висококваліфікований вчитель, який володіє системою знань, умінь і навичок на рівні високих вимог сучасності зможе долучити сучасних школярів до музичного мистецтва.

Говорячи про кваліфікацію вчителя музики потрібно враховувати наступне:

- яку підготовку він має;

- чи відповідає ця підготовка сучасним вимогам;

- чи займається самоосвітою, тобто поглиблює чи свої професійні знання та вміння.

Саме така практика показує, що вчитель який володіє всім комплексом знань, умінь і навичок у різних областях музично - педагогічної діяльності зможе кваліфіковано проводити уроки музики.

Музичне виховання має будується на принципах вибору спеціальних методів стосовно до віку і здібностям дітей, а також застосування нових інноваційних технологій - це і визначає новизну та актуальність даної роботи.

2.1. Специфіка викладання музики

Урок музики – урок мистецтва. Це означає, що музика визначає все, що відбувається на заняттях: характер спілкування вчителя з учнями, методи, прийоми донесення музичного матеріалу, логіку організації заняття. Адже і будується урок в опорі на закономірності самої музики. І драматургія уроку може бути аналогічною музичним формам (мати риси тричастинної, рондо, варіації і т.п). Тобто в цілому урок за змістом і формою повинен являти собою якби твір мистецтва.

На уроках повинна звучати музика, сприяє розвитку в учнів здорових музичних потреб і високого смаку. На уроці музики, як ніде, тісно співпрацюють почуття і думки, досягається єдність творчих устремлінь вчителя та учнів. Свобода в судженнях і відповідях, творча активність і ініціатива учнів, задоволеність від спільних занять виникають саме завдяки музики.

Готуючись до уроків, слід орієнтуватися і на самого себе. Краще, якщо задум уроку буде цікавий особисто вчителю, в світлі його сьогодення. І тоді знайомий і вже досить застарілий музичний матеріал буде розкритий по-новому. І це свіже прочитання визначить задум уроку та його розробку.

У процесі підготовки уроку вимальовуються і інші його компоненти: повторення засвоєного на попередніх заняттях, закріплення твори у свідомості учнів, характер можливого домашнього завдання.

Доцільно найчастіше прагнути відмовлятися від трафаретних, застиглих форм уроку, вишукуючи для нього різноманітні конфігурації побудови.

Пошук нових прийомів, не використаних раніше видів організації діяльності учнів, педагогічних засобів, повинен перетвориться у вчителя музики в самоціль.

Творячи задум уроку, важливо уявляти собі основи його драматургії, формувати особливу вчительське почуття-відчуття часу. В залежності від ритму уроку вчитель-музикант підбирає темп і ритм своїй промові, організує інші засоби педагогічного впливу.

Слід про етичному спробувати розповідати неспішно й велично, про смішному жвавіше, використовуючи в цьому випадку інший стиль мовлення і т.п. Таким чином в концепцію уроку закладені наступні складові:

-   досліджувана музична тема уроку і навчальний матеріал, який зумовлює його конкретне наповнення;

-   художня, дидактична і виховна над завдання уроку;

-   психологія навчально-музичного процесу, емоційно-пізнавальні можливості, музичні здібності учнів;

-   творчі і виконавські задатки учнів;

-   мистецтво педагогічного перевтілення.

2.2.Вимоги до вчителя музики

1. Загальнопедагогічні і спеціальні здібності необхідні вчителю музики.

Здібності як індивідуально-психічні особливості особистості розглядаються наукою в тісному зв'язку з діяльністю. Розвиваючись в процесі діяльності, здатності роблять взаємний вплив на саму діяльність, підвищуючи її якісний рівень.

Найбільш плідно розвиваються здібності вчителя коли для нього ця діяльність є цікавою і улюбленою. Це обумовлено розвитком, збагаченням і поглибленням інтересів, в центрі яких стоїть схильність до діяльності і потреба в ній; підвищенням обсягу та якості знань і вмінь, пов'язаних з удосконаленням цієї діяльності.

Для здійснення тієї чи іншої діяльності необхідні свої, певні здібності. Вони не є окремою одиничною властивістю, а входять в цілісну систему властивостей особистості, що забезпечують в підсумку успіх у конкретному виді діяльності.

Оскільки музично-педагогічна діяльність характеризується як загальними, так і спеціальними здібностями, розгляду вимагає і ті, й інші, стосовно професії вчителя музики.

Педагогічні здібності є не тільки передумовами успішної діяльності вчителя, але і своєрідним відображенням її структури.

Індивідуальні особливості особистості пов'язані з характеристикою професійної придатності вчителя, які розуміється як відповідність обраної професії, інтересів, схильностей, потреб, індивідуальних рис характеру. В процесі діяльності відбувається поступова зміна природних властивостей людини стосовно до вимог цієї діяльності і виявляються ті якості фахівця, які в подальшому складуть структуру його особистості. Так, в музично-педагогічної діяльності утворюється цілісна структура особистості вчителя музики, де музичні здібності стають необхідним і обов'язковим компонентом.

Особливе місце в структурі особистості вчителя музики слід відвести мислення як якості, який лежить в основі його професійної діяльності.

При сприйнятті і виконанні музичних творів асоціації виникають, перш за все, під впливом реально звучної або чутної внутрішнім слухом музики, яка викликає певні музичні образи. Уявлення про характер і якість звучання, про тембру і динаміки музичного твору асоціюються у музиканта з поданням про те, як знайти потрібну якість звучання, про тембру і динаміки музичного твору, які використовувати кошти, щоб передати що виник в уяві художній задум.

Музичне мислення слід розуміти як специфічний вид загальнолюдської здатності мислити. Закономірності мислення набувають в музичній діяльності своєрідний характер в силу того, що відображення дійсності відбувається за допомогою узагальнених музичних образів. В основі музичного мислення лежать музично слухові дії, що є комплексом взаємопов'язаних музично-рухових і зорових уявлень.

Накопичення музично-слухових уявлень відбувається на базі музичного досвіду, тільки людина з добре розвиненими музичними здібностями (муз.слухом) в єдності звуковисотного, ладових, гармонійних, тембрових, динамічних компонентів, почуття ритму, музичною пам'яттю, уявою та емоційною чуйністю може розвивати їх і в інших, кваліфіковано вести уроки музики.

У зв'язку з цим слід звернути увагу на те, що сучасний вчитель музики повинен знати досягнення суміжних наук (фізіології, психології, дидактики, музичної естетики) і враховувати це у своїй практичній діяльності.

Таким чином, для оволодіння учительської професією цілий комплекс різноманітних здібностей, при цьому всі здібності проявляються і формуються спочатку в діяльності загальнопедагогічної, а потім вже спеціальної. Глибоко хибною є думка, ніби вчитель музики повинен бути перш за все хорошим музикантом, а педагогічний досвід прийде згодом сам собою в процесі роботи в школі. Найкраще, якщо вчитель підготовлений і в педагогічному, і в музичному сенсі.

Артистичні, художні, музичні здатності вчителя допомагають більш оригінального і творчого здійсненню педагогічної діяльності.

2. Музично-теоретична підготовка.

Особливому розгляду підлягають ті вимоги, які пред'являються до вчителя музики в зв'язку зі специфікою його роботи.

Теоретична підготовка дозволяє вчителю музики, глибше розуміти явища музичного мистецтва, основні закономірності історії та теорії музики у їх взаємозв'язку і взаємообумовленості.

Вивчення теорії та історії музики необхідно вчителю як для проведення уроків так і для організації позакласної роботи, оскільки дає йому знання основних закономірностей формування і розвитку російської та зарубіжної музичної культури, діалектики розвитку художніх стилів (бароко, класицизму, рококо, романтизму і т. д. ), еволюції основних музичних жанрів і форм (опери, балету, симфонії, ораторії, сонета і т. д.).

Учитель набуває наступні навички та вміння:

-   цікаво, грамотно, різнобічно і образно розповідати дітям про музику, доповнюючи розповідь ілюстрацією музичних творів.

-   визначати основні риси того чи іншого музичного стилю, напрямок, течії;

-   визначати основні риси стилю даного композитора в його зв'язках з епохою;

-   вільно аналізувати твори, виявляючи закономірності образного змісту та його втілення у всьому комплексі формотворчих і виразних засобів;

-   виявляти в творі вузлові моменти музичної драматургії.

Серед навичок і вмінь, пов'язаних з курсом гармонії виділяються наступні:

-   визначати ладофункціональне розвиток музичного твору, тональний план, структуру і функції акордів, типи відхилень і модуляцій, каденцій;

-   розрізняти типи фактури в музичних творах;

-   підбирати акомпанемент до заданих мелодій;

-   вільно транспонувати;

-   вміти підбирати необхідну музику.

З курсом сольфеджіо пов'язані наступні уміння і навички:

-   чути структуру акорду, його розташування;

-   чисто інтонувати мелодію;

-   утримувати слухом тональність;

-   читати ноти з листа і транспонувати.

З курсу поліфонії вчитель повинен знати:

-   основні закономірності багатоголосся;

-   еволюцію поліфонічного багатоголосся від XV-XVІ вв. / Поліфонія суворо стилю / до XVIII в. / Поліфонія вільного стилю /, а також принципи розвитку сучасної поліфонії.

3. Інструментальна підготовка вчителя

Підготовка вчителя музики неодмінно включає оволодіння навичками виконавської та концертмейстерської діяльності. Спочатку виступаючи на уроці в ролі виконавця, ілюстратора, акомпаніатора, вчитель музики демонструє своє вміння грати на інструменті.

У виконавський репертуар вчителі повинні бути включені твори для різних вікових груп школярів: молодших, середніх та старших класів.

При виконанні вчителеві необхідно бути особливо вимогливим до себе і постійно пам'ятати, що музика повинна будити творчу фантазію дітей, сприяти формуванню асоціативно-образного мислення.

Однією з важливих сторін спеціальної підготовки вчителя музики є володіння навичками концертмейстерської роботи.

Вчитель повинен вміти:

-   акомпанувати хорового та сольного співу;

-   показувати вступ солісту і хору;

-   співати, акомпануючи собі при цьому;

-   читати з листа і транспонувати партію акомпанементу в різні тональності;

-   підбирати по слуху мелодії і супровід популярних пісень;

-   володіти навичками перекладань, ігри в ансамблі.

Володіння професійними навичками читання з листа, підбору по слуху та транспонування, імпровізації при виконанні, дозволить вчителю значно швидше освоїти досить широкий обсяг програмного репертуару в роботі з учнем.

У ході читання з аркуша вчитель повинен швидко вникати в задум твору, одночасно бачити партію соліста і акомпанементу, музичний і літературний текст, усвідомлювати характер музики, звертаючи увагу на зміну темпу, тональності, фактури і ритмічного зміни.

Говорячи про виконавської діяльності вчителя, слід підкреслити, що мова йде не про виконання "взагалі", а про виконання для дітей: грати треба яскраво, образно, емоційно, маючи постійний контакт з учнем.

4. Методична підготовка.

Особливо слід виділити володіння вчителем методикою музичного виховання, так як сюди включається як суто спеціальні, так і психолого-педагогічні знання та вміння в аспекті викладання предмета.

Володіння методиками музичного виховання допомагає вчителеві правильно аналізувати й осмислювати програму в ДМШ і в підсумку використовувати ці методи роботи із залученням конкретного музичного матеріалу, воно допомагає доповнювати і розширювати межі уроку музики, виходячи з умов і особливостей учнів.

У методиці музичного виховання розкриваються основні вимоги до вчителя музики в школі; висвітлюється історія музичного виховання; визначаються головні завдання музичного виховання; розкривається зміст предмету. Методична оснащеність вчителя сприяє більш широкої практичної діяльності.

Ми з вами живемо у вік комунікативних інформаційних технологій, і, не випадково виникає всезростаючий інтерес до зорово сприйманих рухам іншої людини (кинесика) і запам'ятовуванню більшого обсягу інформації (мнемотехніка). Цим цікавляться політики, яким необхідно часто виступати з довгими промовами, артисти театру і кіно, професійні музиканти, представники самих різних професій. Тому вчителю музики необхідно використовувати це у своїй діяльності.

Кінесичні засоби – це візуально сприймані рухи іншої людини, що виконують виразно-регулятивну функцію у спілкуванні. До кінетики відносяться рухи, що проявляються в міміці, позах, жестах і поглядах. Всі люди, незалежно від національності і культури, з достатньою точністю і узгодженістю інтерпретують мімічні конфігурації як вираження відповідних емоцій. Особлива роль в передачі інформації відводиться міміці - рухам м'язів обличчя.

Особлива роль в передачі інформації відводиться міміці – рухам м'язів обличчя. Дослідження, наприклад, показали, що при нерухомому або невидимому обличчі лектора втрачається до 10-15% інформації. Основні характеристики міміки – її цілісність і динамічність. Це означає, що в мімічні вираженні шести основних емоційних станів (гніву, радості, страху, страждання, подиву і презирства) всі рухи м'язів обличчя скоординовані, що добре видно зі схеми мімічних кодів емоційних станів, розробленої. В. А. Лабунської

Під час проведення занять міміку доцільно використовувати для:

-   посилення мовного висловлювання;

-   впливу на співрозмовника;

-   встановлення психологічного контакту;

-   формування враження про себе і своєї позиції в розмові;

-   поліпшення самопочуття.

Розділ ІІІ. Методика використання інформаційних технологій на уроках музик

3.1. Комп’ютерне навчання на уроці музики

Одним із найефективніших способів використання комп'ютерних технологій в освіті є управління навчальною діяльністю, коли забезпечуються такі функції:

·   індивідуальне навчання, зумовлене розбудовою моделі особистості на основі визначення особливостей пізнавальних процесів (сприйняття,мислення, пам'ять);

·   проблемне навчання, в якому учень виступає як дослідник, відкриваючи самостійно щось нове;

·   формування готовності особистості до творчої діяльності під якою доцільно розуміти сукупність психічних особливостей, що включають установку на розуміння функцій творчої діяльності, а саме: а) забезпечення зв'язків з ігровою діяльністю, накопичення емоційно-чуттєвого досвіду, досягнення емпатії, рефлексії; б) формування уявлень на основі фантазії, вмінь поєднувати інтелектуальні та образні компоненти, відмови від шаблонних дій, конформізму, здатності висловлювати власну думку.

Комп'ютерне навчання застосовується і в процесі викладання дисциплін художньо-естетичного циклу, де використовуються такі дидактичні можливості:

·   новизна роботи з комп'ютером у процесі оволодіння комп'ютерною грамотністю та засвоєння професійних знань, навичок і вмінь, що викликають в учнів підвищений інтерес та посилення професійної мотивації;

·   індивідуалізація навчання, коли в основу комп'ютерних технологій покладена концепція рефлексивного управління, що передбачає розбудову моделі навчання особистості з урахуванням особливостей її пізна­вальних процесів; розширення завдань на моделювання різноманітних педагогічних ситуацій;

·   впровадження комп'ютерних технологій, що базується на мові, притаманній предметній сфері; забезпечення динамічності, що припускає: а) появу динамічної, рухомої інформації на екрані дисплея; б) оперативність у зміні застарілої навчальної інформації.

Для забезпечення згаданих можливостей при розробці дидактичних основ засвоєння інформації пропонується комплекс методів відбору й узагальнення художньої інформації, виходячи з коефіцієнта повноти навчального предмета, а також зіставлення основних елементів знань про мистецтво.

У ході нашого дослідження з проблем комп'ютеризації навчання в школі на уроках музики на основі інтеграції мистецтв та фундаментальних знань використовувались такі концепції:

І. Специфіка комп'ютеризації навчальних предметів і курсів полягає в розмаїтті можливостей керування розумовою і пізнавальною діяльністю особистості в порівнянні з іншими засобами. Комп'ютер як засіб навчання розвиває абстрактне мислення, оскільки дозволяє одержати узагальнене уявлення про інтегративні об'єкти та явища, пов'язані зі змістом підготовки, формує логічне та образне мислення, бо на екрані подані не реальні предмети, а символи реальності. Графічні символи в даному разі виконують одну з універсальних функцій в інтеграції знань, тому що є складовою ознак різних видів мистецтва, зокрема музики. Графічні символи є одним із засобів визначення індивідуально-типологічних характеристик особистості, якщо забезпечують схематичну фіксацію у формі динамічних фігур і ототожнюють різноманітні типи ритміки. При цьому враховується фактор поєднання синкретичних уявлень (первинні образи-асоціації) з синтетичними (образи, що виникають внаслідок обробки інформації).

Вони можуть виникати на основі взаємозв'язку моністичного принципу мислення, коли в центрі світу людини стоїть власне „Я”, з раціонально-дуалістичним, що передбачає поділ на матеріальне і духовне; спиритуально-дуалістичним, що передбачає долання поділу світу містичним виходом „Я” за межі позачуттєвого досвіду.

Зазначимо, що монізм з точки зору музики як виду мистецтва характеризується акцентами на сильні долі. Таким чином, за допомогою обра­зу виявляється єдність волі особистості, власного „Я” - творця.

Дуалізм характеризується рівністю в акцентах сильних та відносно сильних доль. Містичний дуалізм приховує акценти на сильних та відносно сильних долях. Це пов'язано з наявністю сакрального в свідомості.

II. Комп'ютеризація нині охопила практично всі галузі знань сучасної науки. Найбільше створено комп'ютерних програм з математики і точних наук, на дисципліни художньо-естетичного циклу їх припадає менше, що свідчить про істотне відставання процесу навчання музики з використанням інтерактивних комп'ютерних технологій.

Крім того, не визначені можливості застосування комп'ютерних підручників і посібників, моделюючих і навчальних ігор, завдань на тренінг інтелекту, вправ з формування готовності учнів до творчої діяльності. У зв'язку з цим відчувається гостра необхідність створення на основі інтеграції знань, навичок і вмінь такого засобу навчання, який би відповідав вимогам максимальної динамічності, оптимізації засвоєння інформації, оперативності опрацювання даних, контролю й самоконтролю.

Зазначимо, що підготовка учня пов'язана з розвитком його інтелектуальних здібностей. Вони не можуть існувати поза систематичною діяльністю, в якій значне місце займають спеціальні вправи і тренінгові технології, вирішення творчих завдань. Доцільно враховувати той фактор, що інтелектуальні здібності є складним синтетичним і динамічним утворенням. Воно передбачає наявність здатності до оперування та варіюванняпоняттями, судженнями, формування гіпотез з високою частотою прояву оригінальних думок у поєднанні з емоційно-образною сферою особистості.

Оскільки специфіка мови комп'ю­тера передбачає використання символів, зокрема графічних, вважаємо за доцільне з метою забезпечення тренінгу інтелекту молодшого школяра розробити дидактичний матеріал, що складає основу для електронного посібника. Частина цього посібника може включати систему задач для генерування ідей у галузі професійних і культурологічних знань. Цього можна досягти на основі інтеграції художніх засобів образотворчого мистецтва та музики.

У даному разі ми використовуємо концепцію В.Носіної, яка пропонує метод пізнання сакрального смислу інструментальних творів Й.С. Баха за допомогою мотивів-символів.

Ідею існування багатоканальних синестезій, що відображені в графічних музичних символах, ми паралельно інтегруємо в методи пізнання образотворчого мистецтва. Методологічними засадами цієї інтеграції є доцільність збільшення емоційного досвіду учня.

Ми виходимо з того, що внутрішні образи особистості в усіх їх взаємозв'язках мають місце в неперервному синтетичному масиві, коли кожний вид мистецтва доповнює інший.

Мова йде про необхідність створення моделей навчання за ознаками просторових процесів, здатних подолати відокремлення різноманітних способів пред'явлення інформації на основі збагачення наукових знань про існування відкритих систем за законами синергетики. Таким чином, розмаїття інформативного простору з установкою на включення сенсорних почуттів повинно розкриватися за ознаками сукцесивного (послідовного) процесу сприйняття.

Ми свідки того, що галузь художньої організації простору і часу є зразком наслідування, в тому числі в різних видах мистецтв. Але в образотворчому мистецтві перетворення простору може включати елемент наочної схематизації більш чітко й лаконічно, ніж в інших видах мистецтва. Наявність наочної схеми є образом поєднання ієрархічних компонентів, пов'язаних з порядком певного існування циклу того чи іншого мистецтва. За допомогою цих схем, на нашу думку, важливо визначити динаміку процесу подачі інформації та способів запровадження комп'ютерних технологій.

Зазначимо, що комп'ютерні технології повинні підпорядковуватися законам візуальної моделі на основі спрощення, наочності та простоти.

Простоту можна пояснити правилом групування фігур за принципом подібності. Невипадково вчений-митець Р.Арнхейм підкреслює, що сприйняття не може бути досягнуте шляхом складання окремих частин поза розумінням цілісної інтегрованої структури цілого.

Відомо, що принцип наочності й простоти як інтегрований механізм у сфері мистецтва й навчальному процесі базується на фундаментальній структурі життєвого досвіду.

Таким чином, створення дидактичних матеріалів для комп'ютерного навчання потребує впровадження методу структурно-функціонального аналізу. Він забезпечує поєднання елементів абстракції і схематизму, коли особистість розглядається як цілісно-раціональний чуттєвий об'єкт. Але це ще не свідчить про сформованість рефлексії щодо встановлення зв'язків між простором онтологічного образу й власним досвідом.

Підвищити ефективність впровадження в навчальний процес методу структурно-функціонального аналізу можна за умов забезпечення педагогічної ситуації за ознакою пошуку структур єдності людини зі світом, коли сприйняття як процес пізнання розглядається як феномен поєднання суб'єктивності особистості й засобу формування смислового поля значень.

Впровадження методу пізнання на основі пошуку та інтеграції смислових полів значень пов'язане із встановленням зв'язків рефлексії зі свідомістю. Ця ознака характеризує феноменологічну рефлексію, що дозволяє розділяти поняття «знак» і «символ».

Символ — складне і динамічне поняття. Його складовими є алегорія — логічний, розкладений компонент поняття (алегорія — інструмент тлумачення); асоціація поза наявності порівнянь (психологічний аспект символу); метафора — універсальний ірраціонально-раціональний комплекс-механізм мови символу. Саме в метафорі відображається зміст символу.

Ми дійшли висновку, що розробка дидактичних комп'ютерних матеріалів посібника повинна базуватися на поєднанні відпрацьованих схематизацій, що включають складні ланки переходів між категоріями-поняттями і категоріями-образами.

Евристична функція метафори полягає у визначенні інтуїтивного початку поняття. У ході використання інформації вона уточнюється, отримується додаткова інформація. Внаслідок цього зменшується вплив метафоричності, формується нове уявлення. Метафора може виконувати функцію інтегративного механізму в оволодінні студентом інформативним простором. Водночас метафора є метод, спосіб діяльності, перерозподілу і переорганізації конкретно-предметних образів та уявлень у спрощену категоріальну модель.

Отже, підсумуємо:

1.                      Одним з механізмів комп'ютерного навчання є оволодіння візуальними формами мислення, які є синтетичною ознакою художнього мислення в цілому. Саме ця ознака забезпечує спрощення, узагальнення, генерування знань інформативного масиву, який постійно зростає.

2.                      Впровадження комп'ютерного навчання в навчання музики неможливе без розробки спеціальних дидактичних матеріалів, що можуть мати відображення в електронних посібниках. Перевага їх — у підвищенні ефективності засвоєння інформації за допомогою таких якостей, як динаміка, оперативність, здатність до інтеграції знань незалежно від просторово-часових перепон.

3.                      Дидактичні матеріали, закладені в електронний посібник, зумовлені необхідністю забезпечення таких установок:

·   організація формування інтегративних знань, умінь та навичок реалізується в умовах ситуації відпрацьовування узагальнених стратегій шляхом співвідношення різних понять, що мають елементи схожості;

·   забезпечується ситуація концентрованого розподілу уваги в ході вирішення завдання на основі цілісного сприйняття інформації;

·   утворюються ситуації поєднання віддалених понять, швидкого переходу від однієї концепції до іншої.

3.2. Комп’ютерний практикум в системі початкової музичної освіти

Інформатизація освіти в Україні є одним з важливіших механізмів її реформування. Головним завданням-використання комп'ютерних технологій в аспекті освітянської практики є:

·   побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожному її суб'єктну індивідуальну програму для ефективного засвоєння знань, набуття практичних умінь та навичок роботи з комп'ютером;

·   створення банку інформаційно-методичного забезпечення освіти;

·   використання комп'ютерної техніки з метою інтенсифікації процесу пізнання, продуктивної організації та індивідуалізації навчання;

·   забезпечення органічної цілісності функціонування навчального процесу на основі стабільної компактності і водночас динамічної адаптації комп'ютерних навчальних програм;

·   створення умов для впровадження в практику принципово нових пізнавальних засобів.

Характерними ознаками інноваційних комп'ютерних технологій навчання є специфічне середовище, в якому вони реалізуються, а саме: технічний (вид техніки); програмно-технологічний (засоби програмованого забезпечення технології навчання); організаційно-методичний (організація та методика процесу навчання з комп'ютерною підтримкою); предметна галузь знань (музична освіта).

У дослідженні вихідними позиціями в розробці концептуальних підходів з комп'ютеризації системи музичної освіти на початковому етапі виступили особистісно-орієнтований підхід, дотримання дидактичних принципів, проблемне забезпечення активної діалогізації процесу „квазіспілкування”.

Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему комп'ютерів, й опосередковано чи безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість.

Однією з актуальних проблем музичної освіти є розробка комп'ютерних програм, які забезпечують ефективну динамічність опанування молодшими школярами шкільного курсу з музичного мистецтва, елементами якого є «слухання», «розуміння», «створювання», «виконання» музичних творів. Молодшим школярам надається можливість:

·   знаходити, вивчати та усвідомлювати поняття «звук» як феномен, що функціонує у навколишньому середовищі; експериментувати з джерелами звукоутворення; здійснювати запис різних видів звукозображальної інформації; імітувати звуки, знаходити нове звучання; створювати звукові розповіді або вільні звукові композиції з метою реалізації своїх ідей та прояву в такій формі особистісних думок, почуттів; створювати шумові ефекти; використовувати звукову палітру для супроводу поетичного тексту;

·   одержувати знання про музичні інструменти, вивчаючи їх будову, визначати функціональне призначення, діапазон, тембр, принципи звукоутворення;

·   імпровізувати, створюючи власні звукові імпровізаційні мініатюри, окремі мелодії й тексти;

·   аранжувати мелодії, використовуючи звучання різних інструментів, голосу та інших джерел звукоутворення;

·   вивчати музику різних стилів, напрямів, жанрів.

Порівняно з традиційним комп'ютеризоване музичне навчання є прогресивним напрямом у системі сучасної освіти. Разом з тим, реформування й оновлення освітянської практики ґрунтується на взаємозв'язку традиційного та новаторського. Це зумовило необхідність вивчення «сполучних» зв'язків з метою синтезації набутого традиційного досвіду й інновацій комп'ютеризованого навчання.

Комп'ютерні технології дають змогу учителю музики здійснювати художньо-творчий розвиток особистості учня завдяки впровадженню в систему музичної освіти комп'ютерних практикумів, що передбачає довільний вибір варіантів навчальних програм й забезпечення ефективного педагогічного керівництва в процесі комунікативної взаємодії щодо формування системи музично-художніх знань у молодших школярів.

Зміст комп'ютерного практикуму є системою, де органічно функціонують у взаємозв'язку та взаємозалежності такі компонентні структури: інформаційно-дидактичний, методико-конструктивний організаційно-процесуальний блоки й безпосередньо блок програмного забезпечення:

Блок програмного забезпечення містить набір комп'ютерних програм — фрагментів комп'ютерного заняття, кожний з яких має визначену тематику і призначений для навчання з предмета, що забезпечує розвиток творчих можливостей молодших школярів.

Цей блок безпосередньо пов'язаний з організаційно-процесуальним, що визначає набір програм та дидактичних матеріалів для проведення музичних занять.

Блок інформаційно-дидактичний є набором дидактичних та інструктивних матеріалів для кожної програми, їх зміст можна змінювати за допомогою методико-конструктивного блоку відповідно до конкретної мети, що вирішується в навчальному процесі.

Блок методико-конструктивний містить матеріали поетапного введення комп'ютерного навчання в систему музичної освіти. З його допомогою відбираються і формуються дидактичні умови і матеріали інформаційно-дидактичного блоку, а також проектується програма проведення кожного заняття. Це формуючий блок комп'ютерного практикуму.

Використання практикуму дає змогу здійснювати концепцію проблемно-розвивального навчання (М. Махмутов, О. Гребенюк) засобами комп'ю­терної технології та її реалізації в систему музичної освіти.

Комп'ютерний практикум було розроблено й апробовано у навчальному процесі початкової школи відповідно до сучасних вимог з музичного навчання та виховання учнів. Під час його розробки було поставлено завдання оптимального використання творчих можливостей, здібностей; зацікавленого інтересу школярів щодо опанування нових комп'ютерних програм; створення умов для підвищення якості музичного навчання; виховання й розвитку індивідуальності учнів; забезпечення продуктивної трансформації змісту навчального процесу. Крім того, важливим і необхідним було дотримання дидактичних принципів навчання в організаційному процесі комп'ютерного практикуму.

Доцільність застосування комп'ютерів у навчанні має важливе значення для підвищення його ефективності. Традиційно комп'ютери використовуються для здійснення програмованого навчання, що дає змогу ефективно вирішувати завдання з формування музично-художніх знань, умінь і навичок. Для розвитку учня як суб'єкта діяльності, на підставі нових педагогічних концепцій індивідуально-орієнтованого навчання, індивідуального і діяльнісного підходів (Є. Бондаревська, В. Давидов, О. Гребенюк, А. Марков), була обрана така номенклатура цілей використання практикуму:

·   розвиток інтелектуальної сфери учнів: розвиток мислення, пам'яті, уваги, формування музично-художніх знань, умінь, навичок;

·   розвиток мотиваційної сфери: формування потреб у знаннях, засобах пізнання;

·   розвиток емоційно-вольової сфери, естетично-емоційного переживання, впевненості у своїх силах, прояв оцінних суджень;

·   формування навчальної діяльності в цілому й основних її компонентів.

Дидактичні принципи побудови й застосування практикуму визначаються цілями його створення.

Застосування комп'ютерних технологій у педагогіці дає змогу з нових позицій здійснити організацію навчального процесу. При цьомуприродно, що при використанні нових навчальних засобів формуються й адекватні принципи. Специфічними принципами комп'ютерного практикуму є принципи особистісної спрямованості, самостійної діяльності, моделювання.

Принцип особистісної спрямованості здійснюється в процесі індивідуальної роботи з комп'ютером. На першому етапі учні не відчувають значення інформаційного поля як особистісно значущого. У подальшій роботі з комп'ютером учні розуміють, що завдання призначене тільки для нього, й тому лише від нього залежить якість виконання. Часто учні ототожнюють комп'ютер з живою істотою, розмовляють з ним, проявляють емоційне ставлення. Учень — єдиний і головний об'єкт опіки електронного наставника, на подібні обставини в навчальному процесі звертається увага викладача.

Принцип самостійної діяльності також здійснюється в процесі індивідуальної роботи учнів за комп'ютером. Прагнення до прояву самостійності в процесі гри виявляється у молодших школярів із збільшеною активністю, яку необхідно всіляко підтримувати в процесі всієї навчальної діяльності, що впливає на активність, ініціативність у засвоєнні системи знань, умінь, навичок. Здійснення диференційованого підходу при виборі навчальних завдань сприяє вихованню індивідуальної самостійності.

Принцип моделювання реалізується в оптимальному використанні можливостей комп'ютера при побудові різноманітних програм. Моделювання в дидактичному аспекті дає змогу значно підвищити наочність навчання, зв'язати його із конкретними уявленнями, а також здійснювати зміни в ході експериментального дослідження.

Дидактичний принцип доступності випливає з відповідності організації і застосування практикуму віковим особливостям учнів, рівню їхнього розвитку. Практична реалізація принципу доступності базується на таких засадах:

·   учні молодшого шкільного віку порівняно легко засвоюють найпростіші уміння і навички роботи з комп'ютером, виявляючи підвищений інтерес;

·   вибір програм комп'ютерного заняття здійснюється учителем відповідно до навчальної програми;

·   до кожного заняття учню складається індивідуальна програма згід­но з досягнутим ним рівнем знань;

·   заняття проводиться в індивідуальному режимі, кожен учень працює в обраному ним темпі;

·   проведення занять здійснюється під контролем учителя й комп'ютера;

·   завдання, що-містяться в комп'ютерній програмі, подано в доступній, лаконічній формі;

·   під час проведення заняття прогнозується варіативність використання різноманітних програм; переключення уваги і паузи між ними рятують процес проведення від монотонності, і, таким чином, сприяють його інтенсифікації й усталеності інтересу;

·   реакція комп'ютера у вигляді мультиплікаційних музичних ефектів створює сприятливий емоційний клімат протягом усього заняття.

Комп'ютерне музичне навчання, здійснене на базі розроблених програм, передбачало важливі аспекти музичного розвитку молодших школя­рів: ознайомлення з традицією функціонування музичних інструментів у художньо-мистецькому просторі й новим їх „озвученням” в електронній площині. У ході дослідження визначено такі спеціальні педагогічні умови:

·   активізація особистісного пізнання музики молодшими школярами при використанні персональних комп'ютерів;

·   спонукання учнів на продуктивне спілкування з комп'ютером;

·   забезпечення емоційної та комунікативної комфортності у співробітництві молодших школярів з комп'ютером.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало змогу вирішити проблемні питання, що виникли в процесі експериментальної роботи, а саме:

·   обґрунтування терміну набуття первинних умінь роботи з персональним комп'ютером (технічний фактор);

·   визначення поетапного переходу на кожній грані набутих учнями музично-художніх знань (часовий фактор);

·   дотримання оптимальних параметрів обладнання персональними комп'ютерами навчального процесу в музичному класі (статистичний фактор);

·   позитивне ставлення учнів до опанування творів музичного мистецтва (мотиваційний фактор).

Дослідженням доведено, що застосування комп'ютера з визначеним програмним забезпеченням, а також з використанням допоміжного інструментарію сприяло підвищенню ефективності набутих музично-художніх знань учнів на початковому етапі музичного навчання.

Визначені педагогічні лови у поєднанні з комп'ютеризацію процесу музично-художньої підготовки молодших школярів становлять основу розробленої та експериментальне апробованої методики, де комп'ютер продуктивно використано у навчанні основам музики.

Комп'ютеризація системи музичної освіти надає можливість учням:

·   набувати нову музичну інформацію;

·   створювати музичні композиції;

·   здійснювати інструментально-тембральне озвучення музичних фрагментів, композиційних мініатюр;

·   зберігати інформацію для подальшої музично-навчальної діяльності.

У результаті дослідження доведено, що застосування комп'ютерних технологій у музичному навчанні є перспективним напрямом художньо-мистецького розвитку молодших школярів. Комп'ютерні технології, порівня­но з традиційними, є найбільш продуктивними й мобільними.

Впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес дасть змогу значно підвищити якість музично-художніх знань молодших школярів на основі індивідуально-диференційованого підходу.

Ефективність функціонування комп'ютерних технологій в системі музичної освіти залежить від розробки, апробації та застосування на практиці широкого спектру нових музичних програм, наукового обґрунтування теоретико-художнього й технічно-інформаційного аспектів у процесі музичного навчання та виховання молодших школярів.

Список використаної літератури

1.                      Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – М.: Музыка, 1973. - с. 95.

2.                      Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. - М., 1968. - с. 90.

3.                      Дмитриева Л.Г., Черноиваненко Н.М. Методика музикального воспитания в школе: Учебное пособие. – М., 1989. – 240 с.

4.                      Келіна Н.Л., Овчаренко Л.В. Музично-театралізовані ігри: Колосок. – Х.: «Скорпіон», 2005. – 64 с.

5.                      Чебмбержі М. Концептуальні напрямки і динаміка розвитку Київської дитячої Академії

6.                      Пометун О.І. та ін. Сучасний урок.  Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко / За ред. О.І. Пометун – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.         

7.                      Клокар Н.І., Чубарук О.В., Вітюк О.П., Концепція діяльності наукової лабораторії інформаційних технологій навчання КОІПОПК // Організація діяльності наукових лабораторій інституту: Науково-методичний посібник / За ред. Н.І. Клокар, О.В. Чубарук. – Біла Церква, 2005 – С.51-55.

8.                      Обрізан К.М. Програмні засоби навчального призначення // Інформатизації середньої освіти програмні засоби, технології  досвід, перспективи / За ред. В.М.Мадзігона, Ю.О.Дорошенка . – К.: Педагогічна думка, 2003. – С.156-165.

9.                      Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол. за ред. Ю.І.Машбиця. - К.: ІЗМН, 1997.

10.                 мистецтв // Українська культура і мистецтво в сучасному державному процесі: стан, проблеми, перспективи: 3б. наук. праць. – К., 2000.